Jdi na obsah Jdi na menu
 


02.11.2024 byla zahájena oprava zvonice

2. 11. 2024

Як відомо, на території поблизу костелу знаходиться старовинна Дзвінниця, створення якої датується початком 18 століття.
На жаль, останнім часом ця історично цінна споруда знаходилася в занедбаному стані, дах прогнив і дощова вода заливалася всередину. 
За рішенням парафіяльної ради на чолі з настоятелем храму, отцем Іоаном, було вирішено самотужки розпочати капітальний ремонт.

Сьогодні, у суботу 2 листопада 2024 року, чоловіками парафії, після робочого тижня, було започатковано цю непросту справу.

Дякуємо всім, хто попрацював на благо цієї Святої обителі, яка вже багато років зберігає силу духу, завдяки якій наша парафія тримається та примножується.
 

... Господи зміцни, збережи і дай сили і можливості довести добру справу до кінця,
    щоб люди, які з вірою і любов'ю до Тебе відвідують ці історичні стіни,
    знаходили тут душевний спокій і чули в міру своїх молитв належну на них відповідь...

ОНОВЛЕНО 16.11.2024. Фотографії з міста події.

Реставрація колокольні-дзвіниці.

Дзвіниця має чотиристоронню основу з восьмикутною вежею, яку вінчає обшитий деревом цибулястий купол. 
Оскільки ця споруда має історичну та архітектурну цінність, її зовнішній вигляд належить підтримувати і зберігати в більш точному наближенні до оригінального.

Останній ремонт проводився в 70-х роках ХХ століття, тобто близько 50 років тому. Очевидно, що на повне капітальне оновлення важко виділити достатньо фінансових і технічних коштів.

Можливість капітальної реставрації дзвіниці наразі зумовлена не лише тандемом економічних умов та політикою збереження історичної спадщини в Чехії, а й масовим припливом православних у зв'язку з воєнною ситуацією в Україні.
Храм Святої Барбори є для людей дорогоцінною частинкою світла, віри та надії, місцем, де вони можуть відчути радість, молитися та оспівувати Бога. Важкі часи спонукають людей замислюватися про вічне і головне, у зв'язку з цим зросла кількість не тільки парафіян, а й тих, хто бажає надавати посильну допомогу парафії.

Перші роботи були пов'язані з реставрацією фасаду цегляної частини дзвіниці. Необхідно оновити лицьову частину, не змінюючи складу, це означає, що застосування сучасних технологій і матеріалів потрібно здійснювати вкрай обережно, щоб максимально зберегти історично цінний стан стін.

Трудомісткою була реставрація главки та купола. Дерев'яне покриття - леміш, було повністю знято. Значно були зношені східна і південна частини, які більшою мірою звернені до сонця. Дерево потемніло і частково прогнило.
Нові частини виготовляли парафіяни храму особисто в столярних майстернях із дерева породи модрина (ліственніца). 
Модрина надійна деревина, перевірена століттями, стійка до зовнішніх атмосферних впливів. 
Вона рясно просякнута смолами, що володіють сильними бактерицидними властивостями, які захищають від гнилі та шкідників, має яскраву красиву текстуру завдяки вираженим річним кільцям і унікальне забарвлення жовтувато-білого кольору. Вироби з неї з часом стають тільки міцнішими.

Для висотних робіт навколо дзвониці особливим чином було встановлено пов'язане між собою риштування, яке не спирається на споруду. 
Складний дерев'яний каркас верхньої частини дзвіниці було очищено та укріплено.
На висоті понад 30 метрів у нелегких погодних умовах, але з гарячими серцями та молитвою тріска за тріскою, леміш за лемешем, цвях до цвяха умілі руки вдягли главки в нове вбрання.
Вінчати колькольню замість зношеного металевого шпиля буде православний хрест. 

Ще одним непростим завданням став підбір фарби та кольору для покриття фасадів дзвіниці, що піддаються усім примхам погоди. Адже вона водночас має за колірною гамою задовольняти вимоги архітектурної забудови і складати ансамбль із нещодавно відреставрованим храмом Святої Барбори.

Залишки годинника на самому верху дзвіниці, який було частково ліквідовано ще кілька століть тому, також не залишилися без уваги. Уражені корозією залізні циферблати будуть відремонтовані та свіжопофарбовані. Вони будуть візуально нагадувати ті часи, коли не маючи наручних, настінних та електронних годинників, люди визначали час за церковним дзвоном і дзвіниця була центральною частиною міського ансамблю.